Географія 8 клас

13.05.2020 р.
                                               
Тема. Дослідження (екскурсія). Ознайомлення з об'єктами природи своєї місцевості

1.Перегляньте відео:


2.Напишіть по 5-7 речень до кожного відео про дані об’єкти.

12.05.2020 р. 
                                               
Тема. Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду

1.Опрацювати матеріал.

1.1. Особливості природних умов і ресурсів. Клімат помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.
Природно-рекреаційний потенціал області значний: лісами і чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси - кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. На території області розташовано багато об'єктів і територій природно-заповідного фонду, як от «Михайлівська цілина», заказники, дендропарк, заповідні урочища.

1.2. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду.











06.05.2020 р. 
                                               
Тема. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Сумської області

1.Опрацювати матеріал.

1.1.Географічне положення.

Сумська область — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми.
Площа 23,8 тис. км², 
Найвища точка області — 246,2 м над рівнем моря.
На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації — довжина державного кордону з Російською Федерацією 298 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіне, ПушкарнеЗернове) та п'ять — автомобільного (БачівськКатеринівкаРижівкаЮнаківкаВелика Писарівка).
Областю проходять декілька транспортних коридорів.
На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до Києва 350 км.
Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони.

1.2. Адміністративно-територіальний устрій.

Адміністративний центр області — місто Суми.
У складі області:
·         районів — 18;
·         районів у містах — 2;
·         населених пунктів — 1493, в тому числі:
o    міського типу — 35, в тому числі:
§  міст — 15, в тому числі:
§  міст обласного значення — 7;
§  міст районного значення — 8;
§  селищ міського типу — 20;
o    сільського типу — 1458, в тому числі:
§  сіл — 1403;
§  селищ — 55.
У системі місцевого самоврядування:
·         районних рад — 18;
·         міських рад — 15;
·         селищних рад — 20;
·         сільських рад — 384.

1.3. Історія формування і розвитку Сумської області

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників.
Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу — Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».
До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, незважаючи на постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи:  РомниВирВ'яханьПутивльПопашГлухівЗартий.
Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім».
На початку 20-х років XIII ст. зі сходу насунули монголо-татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. край входив до складу Великого князівства ЛитовськогоРічі Посполитої. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були ГлухівКролевецьКонотопРомниПутивльСуми.
Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 17081709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I . Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші — царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебедині були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.
Після скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком короткого періоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову відродилась українська державність, — тоталітарної радянської соціалістичної держави.
З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт по кількості розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещену.
Сумська область створена 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

2. Зробити стислий конспект до теми у зошит. 

05.05.2020 р. 

Тема. Контрольна робота «Населення України та світу»

1.Виконати контрольну роботу.

І варіант виконують:

Кода Р.
Коломієць О.

Старієнко М.



ІІ варіант виконують:

Пода В.
Коломієць Р.
Остапенко В.




29.04.2020 р. 
                                               
Тема. Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення

1.Опрацювати параграф 58-59.

2. Виписати в зошит визначення поняття трудові ресурси, економічно активне населення, зайнятість, повна зайнятість, неповна зайнятість, безробіття.

3. Виписати в зошит:
- Назвіть працездатний вік в Україні.

4. Перегляньте відео:




28.04.2020 р. 

Тема. Релігія як явище культури. Світові релігії. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні

1.Опрацювати параграф 57.

2. Виписати в зошит визначення поняття світові релігії, конфесія, рідновірство.

3. Виписати в зошит:
- Релігії що виникли з примітивних вірувань .
- Традиційні місцеві (регіональні) релігії.


4. Перегляньте відео:





22.04.2020 р. 

Тема. Національний склад населення України: особливості та регіональні відмінності. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення

1.Опрацювати параграф 56.

2. Випишіть визначення понять у зошит етнічна група.

3. Випишіть у зошит  корінне населення України, етнічні групи населення України та де вони проживають.

4. Переглянте відео:



21.04.2020 р. 

Тема. Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни

1.Опрацювати параграф 55.

2. Випишіть визначення понять у зошит етнос, етнічна спільнота, раса, нація.

3. Випишіть у зошит види країн за національним складом населення, кількість етносів на планеті,  кількість націй, кількість мов у світі.

4. Переглянте відео:



15.04. 2020 р.

Тема. Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація

1.Опрацювати параграф 53

2.Виписати в зошит визначення понять «субурбанізація», «хибна урбанізація», «міська агломерація», «мегаполіс», «світове місто», «урбанізація», «моноцентрична агломерація», «поліцентрична агломерація».

3. Виписати в зошит назву найбільшого мегаполісу світу, скласти схему видів агломерацій, виписати до кожного виду приклади агломерацій.

4. Переглянути відео:

Міста-агломерації - глобальний світовий тренд

Урбанізація.Урок

Додаткова інформація

Найбільшим у світі є мегаполіс Токайдо.

В Україні також є різні агломерації. Серед таких, зокрема моноцентричні (одноцентричні)  і поліцентричні (багатоцентричні) агломерації.
Моноцентричні агломераціїї формуються навколо одного центрального міста, якому підпорядковуються всі  інші населені пункти. Центральне місто зазвичай набагато перевищує їх своїми розмірами та економічними можливостями. Типовим прикладом моноцентричної агломерації є Київська, Харківська, Львівська або Одеська.
Поліцентричні агломераціїї мають кілька (два і більше) центральних міст, навколо яких групуються інші населені пункти. Прикладом агломерацій, що виникли навколо двох центральних міст можуть бути Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Горлівсько-Єнакіївська. Поліцентрична агломерація сформувалась на Донбасі, де зрослися не лише окремі міські поселення, а й власне численні міські агломерації. Наслідком такого зростання є мегалополіс. Донецький мегалополіс не єдиний в Україні. 

14.04.2020 р.

Тема. Міські та сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. Міське і сільське населення

1.Опрацювати параграф 52,54

2.Виписати в зошит визначення понять «місто», «селище міського типу».


3.Виписати в зошит класифікацію міських та сільських поселень за кількістю жителів, три міст-мільйонерів, міста пращури, форми сільського розселення людей.

4. Переглянути відео:

Міські та сільські населені пункти

ТОП-10 найбільших міст світу | Найбільші міста світу - ТОП-10


ТОП 7 НАЙБІЛЬШИХ МІСТ УКРАЇНИ за населенням



Найкрасивіші міста України / Beautiful cities in Ukraine 2017 






Додаткова інформація



За кількістю жителів міські поселення України поділяють на такі групи: малі – до 50 тис. осіб, середні – 50–100 тис. осіб, великі – 100–500 тис. осіб, дуже великі – 500–1000 тис.осіб, міста-мільйонери – понад 1 млн осіб.



Сільські поселення відрізняються від міських меншою чисельністю. Часом в них проживає менше 200 осіб. В Україні такі сільські поселення вважають малими. Якщо у сільському поселенні налічують від 200 до 500 осіб, то його визнають середнім. Великими сільськими поселеннями є ті, що налічують від 500 осіб до 3 тис. мешканців. І нарешті, поселення, які мають від 3 до 5 тис. мешканців і більше, належать до значних.

За станом на 2014 р. міст-мільйонерів в Україні три, а саме: Київ (2868 тис. осіб), Харків (1451 тис. осіб), Одеса (1017 тис. осіб).

Міста-пращури. У межах сучасної території України перші міста були засновані  в VІ  ст.  до  н.е.  і  пов’язані  з  грецькою  колонізацією  Північного  Причорномор’я. Найвідоміші з них Ольвія, Херсонес, Боспор, Тіра тощо. Ці стародавні міста виконували роль політичних і адміністративних центрів античних держав. Якщо у ІХ ст. за даними літописів на українських землях було лише 20 міст, то у ХІІІ ст. їхня кількість сягнула 238.

Існують дві основні форми сільського розселення – групова і розсіяна. Групова форма (села, хутори, станиці тощо) поширені у Східній Європі, зокрема, в Україні. Така форма розселення характерна також для Китаю, Японії та більшості країн, що розвиваються.   

Розсіяна форма розселення вирізняється проживанням людей на окремих фермах – зазвичай, приватне господарство або сільськогосподарське підприємство на власній земельній ділянці. Виникнення ферм пов’язано з особливостями освоєння території і характерно передовсім для США, Канади, Австралії, Південно-Африканської Республіки тощо.


08.04.2020 р. 

Тема. Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення в світі й Україні.

1.Опрацювати параграф 51

2. У зошит записати визначення понять «густота населення» та «система розселення»


3. Переглянути відео:

Густота населення

4. Розв’язати задачу.




У країні з населенням  41 902 416  осіб і територією 603, 7 тис. км2 міське населення становить 80%. Визначте густоту сільського населення (осіб/км2) у цій країні.





07.04.2020 р.  

Тема. Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора. Міграційна політика

1)Опрацювати параграф 49 с. 206- 209.

2) Виписати з параграфу 49 визначення понять «міграція», «еміграція», «імміграція», «маятникова міграція», «міграційна політика»


3) Переглянути відео:

Презентація на тему: "Українська діаспора"   

Зміни кількості населення в Україні та світі 



01.04. 2020 р.


Практична робота11. Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу

1.                 Використовуючи статево-вікові піраміди Нігерії та США в атласі с.40  і не здійснюючи жодних вимірів та обчислень, дайте відповіді на такі запитання.
- У якій країні (Нігерії або США) вища народжуваність, тривалість життя населення, більша частка людей працездатного віку, більша частка жінок?
- У кожній з країн визначте переважання статі (хлопчиків чи дівчаток) до 5 років. У якій з цих країн середня тривалість життя жінок вища, ніж у чоловіків?
2.                Використовуючи статево-вікові піраміди України за 2014 і 2045 рр. (друга — прогнозна), дайте відповіді на наступні запитання:
- на скільки відсотків зміниться прогнозована чисельність населення України 2014 р. порівняно з 2014 р.?
- Порівняйте частку дітей і підлітків до 15 р. в нашій країні 2014 і 2045 рр. На скільки тис. більше жінок, ніж чоловіків, було у віковій групі понад 80 років 2014 р.?


- Як зміниться зовнішній вигляд статево-вікової піраміди України із одночасним зростанням народжуваності і зменшенням смертності; зі зростанням трудової еміграції з України?

Д/з повторити параграф 48



31.03. 2020 р.

Тема. Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення. Регіональні відмінності демографічних процесів. Демографічна політика 

1)Опрацювати параграф 49 с. 204-206 , виписати основні поняття (старіння населення, статевий  склад, )

2) Скласти схеми за текстом підручника: «Статевий склад населення»
«Віковий склад населення»

3)Переглянути відео:




19.03.2020 р. 

Тема. Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції. Зміна кількості населення в світі та Україні

1.Опрацювати параграф 48 с. 200- 201, параграф 50.

2. Випишіть в зошит чинники, що впливають на кількість населення.

3. Випишіть визначення понять демографічна криза, демографічні проблеми, демографічна політика.

4.Перегляньте відео:



18.03.2020 р. 


Тема. Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. Природно-заповідні об’єкти своєї місцевості. Практична робота № 10. Позначення на контурній  карті об’єктів природно-заповідного фонду України

1.Опрацювати параграф 47.

2. Випишіть визначення понять  природно-заповідний фонд, біосферний заповідник, природний заповідник, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк, національна екологічна мережа, природний регіон, природний коридор.

3.Перегляньте відео:








4. Виконайте практичну роботу №10.

Позначення на контурній карті об’єктів природно-заповідного фонду України

Позначте на контурній карті:

1) біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський;

2) природні заповідники: Карадазький, Український степовий, «Медобори», Канівський, Поліський;

3) національні природні парки: Карпатський, Шацький, «Синевир», «Подільські Товтри», «Меотида».


Немає коментарів:

Дописати коментар